Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бурлай Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Бурлай Т. В. Актуальні проблеми зайнятості в новоінтегрованих країнах ЄС: уроки для України [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 2. - С. 71-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2012_2_8 Проаналізовано актуальні проблеми у сфері зайнятості країн - нових членів Євросоюзу, які потребують вирішення в контексті Стратегії "Європа-2020", а також впливають на параметри їх соціально-економічного розвитку. На основі аналізу відповідного європейського досвіду визначено виклики, що повинні враховуватися під час розроблення державної політики зайнятості України на середньо- та довгострокову перспективу.
| 2. |
Бурлай Т. В. Інститут довіри як компонента євроінтеграційної політики країн ЦСЄ [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. - 2011. - № 3. - С. 95-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2011_3_9 Охарактеризовано вплив ступеня сформованості та функціонування інституту довіри на динаміку євроінтеграційних процесів (на прикладі країн Центрально-Східної Європи з колишнього соцтабору); визначено основні напрями політики держрегулювання, реалізація яких забезпечила посилення інституту суспільної довіри в постсоціалістичних країнах ЄС.
| 3. |
Бурлай Т. Реструктуризація зайнятості в новоінтегрованих країнах ЄС у процесі їх економічної конвергенції [Електронний ресурс] / Т. Бурлай // Україна: аспекти праці. - 2009. - № 4. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2009_4_10
| 4. |
Бурлай Т. В. Система виявлення і коригування макроекономічних дисбалансів Євросоюзу та її адаптація до умов України [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2014. - 2014. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viep_2014_2014_5
| 5. |
Бурлай Т. В. Риски формирования модели асоциального государства в Украине [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Экономика Украины. - 2015. - № 6. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekukrr_2015_6_14
| 6. |
Бурлай Т. В. Ризики формування моделі асоціальної держави в Україні [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економіка України. - 2015. - № 6. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_6_14 Зазначено, що нові соціально-економічні реформи та значні бюджетні обмеження, задекларовані урядом наприкінці 2014 р., несуть очевидні ризики для збереження моделі соціальної держави в Україні. Обгрунтовано, чому перехід до асоціальної моделі розвитку держави матиме негативні наслідки довгострокової дії як у внутрішньому, так і у зовнішньому вимірі. Наголошено, що мінімізація таких наслідків - одне з пріоритетних завдань формування та реалізації вітчизняної соціальної політики на поточному етапі.
| 7. |
Бурлай Т. В. Політика соціальної якості в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. - 2015. - № 4. - С. 81-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_4_8 Наведено основні характеристики політики соціальної якості ЄС, обгрунтовано важливість для України адаптації цих підходів як інструменту мінімізації соціальних ризиків, надано пропозиції щодо першочергових інституційних заходів для формування та реалізації політики соціальної якості в Україні.
| 8. |
Бурлай Т. В. Політика і перспективи згладжування регіональних диспаритетів у сфері зайнятості Євросоюзу [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економічна теорія. - 2015. - № 4. - С. 108-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2015_4_14 За допомоги аналітичного інструментарію охарактеризовано основні міжкраїнні відмінності параметрів, що відбивають розвиток сфери зайнятості та ринків праці в державах ЄС в 2008 - 2015 рр. Окреслено підходи, застосовувані в сучасній політиці Євросоюзу, які сприяють згладжуванню таких відмінностей. Зазначено основні фактори, що перешкоджають цьому процесу. Надано оцінку потенційної ефективності реалізовуваних Євросоюзом у рамках такої політики заходів.
| 9. |
Костриця В. І. Сучасна політика ЄС щодо скорочення неформальної зайнятості та адаптація її підходів в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Костриця, Т. В. Бурлай // Ринок праці та зайнятість населення. - 2016. - № 3. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2016_3_9
| 10. |
Костриця В. І. Сучасна політика ЄС щодо скорочення неформальної зайнятості та адаптація її підходів в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Костриця, Т. В. Бурлай // Ринок праці та зайнятість населення. - 2016. - № 4. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2016_4_10
| 11. |
Бурлай Т. Сучасна політика Євросоюзу в контексті соціальної справедливості [Електронний ресурс] / Т. Бурлай // Економічна теорія. - 2016. - № 4. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2016_4_5 Описано застосування принципу соціальної справедливості в системі державного регулювання ЄС. Охарактеризовано поточні індикатори соціальної справедливості для країн Євросоюзу. Проаналізовано сучасні підходи ЄС до посилення соціальної справедливості в загальноєвропейському суспільному розвитку.
| 12. |
Бурлай Т. В. Оновлення соціального виміру Євросоюзу: основні причини, підходи ЄС та орієнтири для України [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економічна теорія. - 2017. - № 2. - С. 69-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2017_2_7
| 13. |
Бурлай Т. Ризики формування пастки дивергентності в процесі євроінтеграції України [Електронний ресурс] / Т. Бурлай // Економічна теорія. - 2018. - № 3. - С. 99-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2018_3_8 Охарактеризовано поточну динаміку соціально-економічного розвитку України в процесі її європейської інтеграції на основі Угоди про асоціацію з Євросоюзом, укладеної в 2014 р. Висвітлено ключову роль механізму конвергенції у відновленні сталого зростання економіки, підвищенні добробуту громадян, а також посиленні інтеграційних процесів в Європейському Союзі і його міжнародної конкурентоспроможності. Наведено порівняльну оцінку розвитку України та окремих країн Євросоюзу за критеріями обсягу ВВП на душу населення; величини добробуту домогосподарств; національного добробуту в розрахунку на душу населення. Позначена дедалі більше посилювана в останні роки тенденція дивергенції соціально-економічних систем Європейського Союзу та України, перш за все, за критеріями добробуту населення і продуктивності праці. Описано інституційний феномен пастки дивергентності, що виникає в результаті синтезу пасток бідності і неконвергентності. Охарактеризовано ризики потрапляння України в пастку дивергентності, пов'язані з дією таких основних внутрішніх факторів як: прийняття Україною в 2015 р. умов реструктуризації частини держборгу, що істотно обмежують її економічне зростання; неприйнятно низькі в контексті забезпечення конвергенції рівні капіталізації національної економіки; галопуюча трудова міграція з України, яка обумовлює значущі втрати внутрішнього потенціалу зростання ВВП; незначна вага інноваційно-технологічного фактора в макроекономічному розвитку держави. Зазначено необхідність побудови економетричних моделей для кількісної оцінки соціально-економічної конвергенції (дивергенції) України та Європейського Союзу, за результатами якої можливе вироблення відповідних рекомендацій в частині державного регулювання, спрямованих на визначення та ефективне впровадження механізмів виходу України з пастки дивергентності.
| 14. |
Бурлай Т. В. Тема 38. Міжнародна економічна інтеграція та європейські інтеграційно-конвергенційні процеси [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Економічна теорія. - 2018. - № 4. - С. 93-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2018_4_8
| 15. |
Костриця В. І. Неформальна та атипова зайнятість як "нова нормальність" у світі та Україні [Електронний ресурс] / В. І. Костриця, Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. - 2019. - № 1. - С. 7-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2019_1_3 Охарактеризовано сучасне розуміння категорії "нової нормальності" у сфері зайнятості, у тому числі неформальної. Розглянуто два значення категорії "нова нормальність" в економічному дискурсі проблем неформальної зайнятості: перше характеризує неформальну зайнятість як нову об'єктивну норму (як характерне, широко поширене, стійке явище) сьогодення і майбутнього; другий відображає трансформацію сфери зайнятості, в тому числі недекларованої, у процесі створення "нової нормальності" під впливом демографічних змін, глобалізації, цифровізації та інших глобальних трендів. Проаналізовано основні глобальні тенденції, що сприяють унормуванню неформальної та атипової зайнятості у сучасному макроекономічному розвитку, особливу увагу приділено тренду цифровізації та основним соціальним викликам унаслідок його поширення, насамперед звуження регуляторного поля соціально-трудових відносин, зростання безробіття, поширення неформальної зайнятості. Встановлено чинники, які обумовлюють неформальну трудову діяльність як нову норму функціонування глобального ринку праці. Обгрунтовано ключові системні ризики перетворення неформальної зайнятості на "нову нормальність" соціально-економічного розвитку України, а саме такі: структурна деградація національної економіки; демографічна обмеженість потенціалу довгострокового економічного зростання; загальна інституційна слабкість і посилення інститутів деструкції; висока розбалансованість за професійною структурою попиту та пропозиції робочої сили; законодавча неврегульованість нестандартних (атипових) форм зайнятості; значний дефіцит гідної праці. Зазначено, що одним із пріоритетних завдань вітчизняної політики державного регулювання постає розроблення механізмів протидії і мінімізації впливу охарактеризованих шести системних чинників, який веде до перетворення неформальної та атипової зайнятості в Україні на "нову нормальність" її соціально-економічного поступу.
| 16. |
Бурлай Т. В. Чинники соціально-економічної дивергенції України та Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Т. В. Бурлай // Український соціум. - 2019. - № 2. - С. 61-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2019_2_6 Охарактеризовано процеси конвергенції та дивергенції соціально-економічних систем України та Європейського Союзу, а також результати процесу євроінтеграції України, досягнуті протягом останніх п'яти років. Статистично обгрунтовано, що такі механізми євроінтеграції, як імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, запровадження "безвізу" та поглибленої зони вільної торгівлі, проведення формально проєвропейських соціально-економічних реформ в останні роки тощо, поки що не дають очікуваного макроекономічного, інституційного, інтеграційного та конвергенційного ефекту для України. За результатами аналізу конвергенційних процесів за критерієм ВВП на душу населення та побудови економетричних моделей показано формування у 2014 - 2018 рр. чіткого тренду соціально-економічної дивергенції України та ЄС, виявлено необхідність його зламу. Обгрунтовано впливи ключових екзогенних щодо України чинників, які детермінують розгортання процесів соціально-економічної конвергенції (дивергенції) Україна - ЄС. Здійснено їх групування за основними приналежностями до глобального та регіонального виміру. Визначено основні напрями вітчизняної державної політики, необхідної для урахування дії згаданих екзогенних чинників. Проаналізовано та охарактеризовано кілька таких чинників, що пов'язані з функціонуванням Євросоюзу та стосуються, зокрема, імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ресурсної обмеженості Євросоюзу для прискорення інтеграції країн-претендентів, наростання тенденцій європейської дезінтеграції під впливом Брекзиту, а також інституційних трансформацій в ЄС. За підсумками проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо першочергових кроків вітчизняної державної політики, спрямованої на подолання соціально-економічної дивергенції України та ЄС, які передбачають внесення відповідних коректив до законодавчо-правової бази України та її програмно-стратегічних документів.
| 17. |
Борзенко О. Соціально-економічна дивергенція України та ЄС: нові виклики [Електронний ресурс] / О. Борзенко, Т. Бурлай // Журнал європейської економіки. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 690-707. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jee_2020_19_4_6
| 18. |
Гриценко А. Досягнення та виклики європейської інтеграції України [Електронний ресурс] / А. Гриценко, О. Борзенко, Т. Бурлай // Журнал європейської економіки. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 548-572. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jee_2021_20_3_9
| 19. |
Костриця В. І. Політика відновлення зайнятості в постпандемічний період: міжнародний контекст [Електронний ресурс] / В. І. Костриця, Т. В. Бурлай // Економічна теорія. - 2021. - № 4. - С. 73-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2021_4_6 Шокуючі наслідки пандемії COVID-19 гранично загострили необхідність забезпечення життєстійкості суспільств перед новими епідеміологічними викликами. Невід'ємним елементом системи життєстійкості є ефективність, збалансованість та стійкість національних ринків праці та сфери зайнятості в цілому, на яку "коронакриза" справила руйнівний ефект. Мета дослідження - встановлення глобальних постпандемічних деструкцій у сфері зайнятості, визначенні основних шляхів та факторів її відновлення, а також ресурсного потенціалу міжнародних управлінських структур, необхідного для прискорення цього процесу. Використано статистико-аналітичні підходи, а також методи системного, порівняльного та графічного аналізу. Проаналізовано сучасні міжнародні підходи щодо формування політики відновлення зайнятості, спрямованої на подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 для сфери праці, громадського благополуччя та соціальної справедливості. Розкрито ресурсний потенціал нових ініціатив ООН та МОП зі стабілізації зайнятості та прискорення темпів її відновлення у глобальному масштабі. Визначено ключові фактори глобальної динаміки відновлення зайнятості, у тому числі: протиковідна вакцинація; фіскальне стимулювання; продуктивність праці; трудова міграція; рівень розвитку національних систем соціального захисту та інститутів ринку праці, цифровізація, а також залучення країн до інтеграційних процесів. Доведено, що при формуванні сучасної державної політики, орієнтованої на прискорення постпандемічного відновлення економіки та суспільства, мають враховуватись ключові фактори відновлення зайнятості, а також відповідні стратегічні ініціативи міжнародних інституцій.
| 20. |
Костриця В. І. Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду [Електронний ресурс] / В. І. Костриця, Т. В. Бурлай // Економіка України. - 2023. - № 4. - С. 97-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2023_4_10
| | |
|
|